Пангай-нун - система рукопашного бою, яку було привезено з Китаю УЕЧІ Канбуном, складалася з трьох формальних форм (Ката), одного Бункаю, декількох технічних методик та вправ для зміцнення і загартування тіла.

Основою системи були наступні Ката: САНЧІН, СЕЙСАН, САНСЕЙРЮ.

Наприкінці 50-х - на початку 60-х років минулого століття УЕЧІ Каней сформував групу однодумців для того, щоб разом систематизувати ті техніки, котрих навчив його батько. Вони модифікували Сейсан-Бункай, створили нові, проміжні Ката та ввели інші техніки, котрі сьогодні складають систему стилю Уечі-рю. Створена група отримала назву "Комітет з розвитку системи" і до неї входили наступні особи:

ІШИХАРА ...

ІТОКАДЗУ Сейкі - пізніше сформував такий напрямок, як Конан-рю

КАВАТА ...

МІЯГІ Куніо

ТАКАМІЯГІ Шигеру (сенсей мого сенсея Володимира Поповича) - сьогодні представляє ОКІКУКАЙ Шохей-рю

ТАКАРА Шинтоку – сьогодні представляє ОКІКУКАЙ Уечі-рю

ТОМОЙОЗЕ Рюко – сьогодні представляє ОКІКУКАЙ Шохей-рю

ТОЯМА Сейко – пізніше сформував власну організацію Уечі-рю ЗАНКАЙ

УЕХАРА Сабуро

Крім того, інші члени Асоціації Уечі-рю також могли брати участь у даному проекті, але саме вищеназвані особи були офіційними членами Комітету з розвитку системи. Увесь процес подальшого розвитку стилю відбувався під уважним контролем УЕЧІ Канея і лише "чисті техніки" включались до фінальної версії системи.

Структурні елементи стилю

Сьогодні стиль Уечі-рю Карате-до, складається з наступних елементів:

Джумбі-Ундо

Цей комплекс підготовчих вправ було створено для потреб японської загальноосвітньої системи на початку періоду "Шова" і використовувався у процесі фізичного виховання школярів. Мета Джумбі-Ундо - "розігріти" тіло перед основним тренінгом. Вправи, після їх модифікації, використовував УЕЧІ Каней на заняттях у своєму Додзьо.

Ходзє-Ундо

Ходзє-Ундо - японський термін, який можна перекласти як "додаткові вправи". Цей комплекс умовно відноситься до вправ, які часто використовуються в Карате-до. Це основний набір захисних і атакуючих технік. Ходзє-Ундо був створений для розвитку загальної фізичної форми, витривалості, моторики, швидкості і т.п. Ходзє-Ундо створив Сенсей УЕЧІ Каней.

Ката

Ката може бути однозначно охарактеризована як систематично організована серія захисних технік, котрі почергово виконуються проти одного чи декількох умовних противників. Мета Ката – розвиток техніки Карате-до. Більш широкий сенс формальних комплексів (Ката) був висловлений у книзі професора ТАКАМІЯГІ Шигеру (Ханши, 10 Дан):

"... виконання Ката в Карате-до є свого роду формою мистецтва. Умовою того, що Ката виконуються з належним мистецтвом, є розуміння технічних аспектів формального комплексу (тобто: правильна форма та можливість застосування).

Крім того, наступними умовами є:

успішне використання "парно-протилежних" технік (тобто, "жорсткі" і "м’які" елементи), що властиве будь-якому формальному комплексу Уечі-рю;

своєчасність і точний ритм;

майстерність у техніці дихання.

Й все це разом відображає та посилює технічний аспект виконання Ката."

Наступне висловлювання професора ТАКАМІЯГІ:

"Кожен, хто виконує Ката, повинен пам’ятати про те, де повинні бути поєднані "протилежні техніки" (розслаблення-напруження, м’якість-твердість, швидкість-спокій), котрі входять до 8-ми Ката Уечі-рю. Ката, які відносяться до високих рангів, необхідно виконувати на повній швидкості та з максимальною силою.

Існує три принципи Ката, необхідні для гарного виконання: (1)елегантність, (2)сила та (3) швидкість. Поєднуючи "парно-протилежні техніки", ці три принципи виявляють єднання."

Лише той удар, який врівноважений твердістю та м’якістю, може бути швидким та сильним. Елегантність техніки під час виконання ката - результат бажаний. А комбінація швидкості, сили та елегантності є виявленням балансу.

...

Переклад с сербської: Руслан Афансьєв

Джерело (серб.): САДРЖАЈ КАРАТЕДО СИСТЕМА ШОХЕИ-РЈУ