Як випливає з заголовка, я – переконаний прибічник жіночого будо. Про деталі поговоримо нижче, але поки я розгляну основний аргумент противників цієї зайнятості.
Головний аргумент противників жіночого будо.
Він звучить так. Жінка, у принципі, не здатна захиститися від нападу чоловіка. Немає сенсу давати їй таку ілюзію. Більше того: тренування змусять бути безтурботнішою і впевненішою, що може призвести до небезпечних наслідків. Тренуючись дівчина, зовсім марно повіривши в свої сили, ризикує віддати опір, і наслідки цього кроку будуть набагато гірше, ніж покірне виконання вимог злочинця.
Чому ці слова не варто брати до уваги.
На перший погляд, все звучить досить логічно, але якщо добре подумати, то ці слова не мають під собою реального обґрунтування. Проще кажучи, це спотворення дійсності, перекручення фактів. Розберімо по черзі.
По-перше, частіше всього так кажуть ті, хто не працював з прекрасною статтю і не знають на що вони здатні.
По-друге, робота з дівчатами дійсно відрізняється від тренувань чоловічої частини людства і цей метод потрібно знати, а також докладати сили та терпіння. Не кожен чоловік погодиться врахувати дівчину водити авто, так само і з карате. Тепер розкладемо по поличках.
«Жінка не здатна перемогти чоловіка».
Перемогти, або захиститися? Це дуже важливий момент.
Можна сказати – кутовий камінь всієї філософії жіночого самозахисту. Перемогти – так, найімовірніше, не вийде. Але дозвольте: у реальному житті ніхто і не чекає красивої перемоги за очками або ефектним нокаутом, суддівського рішення, верхньої сходинки п'єдесталу, і іншого. За цим ділом йдуть у спорт. А завдання жінки, яка стала об'єктом нападу – не перемогти, а захиститися, відбитися, за будь-яку ціну не дати завдати собі шкоди або мінімізувати її. Різницю – відчуваєте?
Їй абсолютно байдуже, якими засобами буде досягнута ця мета. Також абсолютно неважливо, признає чи ні агресор свою поразку. Завдання представниці прекрасної статі полягає в тому, щоб за будь-яку ціну нейтралізувати загрозу, позбутися від небезпеки або намагатися дістатися до місця, де їй можуть допомогти. А як це буде зроблено – питання досвіду, ситуації та психологічної підготовки.
«Заняття бойовими мистецтвами дадуть хибну впевненість у своїх силах».
Деякі чомусь думають, що, отримавши базові навички, дівчина буде ходити по вулицях у пошуках хуліганів, втягуватися в будь-який конфлікт - одним словом, «ввімкнути режим супергьорл». Я, чесно кажучи, з таким явищем не стикався, але якщо воно і може проявлятися, то це проблема не школи бойових мистецтв, а окремої особистості. Як що дівчина малоадекватна, легко спалахує, погано оцінює ситуацію і не хоче вчитися контролю, то їй не підуть на користь ані карате, ні Крав-мага, ні сімейна школа Дзю-дзюцу, ні Самбо, ні Бокс, ні що б то не було ще.
Отже, в тямучих школах, психологічній підготовці приділяється найбільша увага. Там навчають не лише, як і куди бити, але також і іншим важливим речам. Наприклад, безпечній дистанції, як проаналізувати ситуацію, передбачити потенційний конфлікт і уникнути його. І повірте, адекватний випускник (незалежно від статевої або вікової належності), добре засвоївши матеріал, не буде шукати пригод, і без вагань кидатися в бій. Скоріше навпаки. Безперечно, існує ряд ситуацій, коли потрібно без непотрібного геройства виконати всі вимоги. Незалежно від фізичного і психологічного стану на момент конфлікту. Але це вже інша розмова.
Є ще одне "невеличке", особисте спостереження. Якщо хлопець або дівчина не доробляє на тренуванні - лінується, ходить лише щоб ходити або для заспокоєння свого Его, тоді буде доробляти на вулиці, в реальному житті. Спочатку я помітив це за собою 20 років тому. Чесно кажучи, налякався, що практикуючи бойові мистецтва я притягую хуліганів і агресивно налаштованих особистостей (яких часто було більше), після чого я "лизав" рани в травматології. Я практично щодня конфліктував з кимось, з використанням всього свого арсеналу знань, на той момент. Причина виявилася не в агресорах, а в мені. Як тільки зрозумів причину, відновив свої тренування (приблизно через 1 рік). Особливо це було помітно по дітях, яких батьки змушували ходити, але й дорослі не були винятком.
А тепер про те, чому я вважаю жіноче будо корисним і потрібним.
Фактично, вище сказаного вповні достатньо, але якщо хтось не згоден - ознайомтеся з кримінальними хроніками. Ситуації, в яких жінкам можуть знадобитися навички самозахисту, на жаль, досить часто поширені. Щоб потрапити в них, взагалі не обов'язково бути мешканцем віддаленого селища, і повертатися пізніми вечорами додому з роботи по темних провулках. Знову повторюся, на жаль, неприємності можуть статися і посеред дня, на шумних вулицях мегаполіса, і вдома, і ще в десятках місць. Тому базовий рівень навичок самозахисту, у нашому світі буде корисним для будь-якої жінки. Невеликий арсенал простих і ефективних технік, вміння не панікувати, і гарна фізична підготовка – чи це може бути зайвим? Буде дуже добре, якщо ці навички ніколи не знадобляться за прямим призначенням. Але користь вони принесуть у будь-яких життєвих ситуаціях, а не лише в гострих конфліктах з використанням фізичної сили.
Самі по собі тренування – це набагато корисніше заняття, ніж порожнє проведення часу на кшталт нескінченний переглядів серіалів, багатогодинного ходіння по магазинах, і безглуздих розмов з обговоренням останніх чуток.
Коротко кажучи, тренуйтеся, отримуйте від цього задоволення, і будете готові до будь-яких несподіванок. Наскільки будете готові? Залежить від вас і вашого наставника.
З повагою, Білоногий Олег (керівник ONAMI DOJO)
