Існує припущення, що Шу Ши Ва (Shu Shi Wa) був засновником системи Пангай-нун ("напівжорсткий-напівм’який" стиль або, іншими словами, система "тигра, дракона і журавля").

Шу Ши Ва народився у 1874 р. в заможній провінційній родині неподалік від м. Нанью (Nanyu) (Південний Китай, провінція Фучжоу).

Він почав вивчати традиційну медицину, китайську літературу, каліграфію та бойові мистецтва ще зовсім хлопчаком. Спочатку батько відправив його до школи бойових мистецтв Джоу Бея (Zhou Bei), котрий був майстром школи "Південний кулак Шаоліню" та вчителем китайської літератури. Пізніше, коли батько Шу Ши Ва допоміг Хе Ксі Ді (He Xi Di), майстру бойових мистецтв з провінції Сандонг (Sandong), відкрити школу у м. Нанью, Шу Ши Ва став одним з його учнів. Хе Ксі Ді був дуже відомим своєю технікою "залізних рук" і "сталевих долонь". Також він володів знаннями з традиційної медицини та каліграфії.

Деякі частини біографії Шу Ши Ва залишаються невідомими. Дехто розповідає, що він ще юнаком став монахом у храмі Нансоя (Nansoya), де отримав ім’я Шосей (Shosei), и що він практикував бойові мистецтва під патронажем настоятеля храму Джинзена (Jinzen). Крім того, стверджують, що він навіть був членом таємної організації І-хо Туан (I-Ho Tuan)*, яке ставило на меті повалення династії Цин (Ching) та відновлення династії Мін (Ming) для захисту Китаю від іноземного впливу.

Однак, відомо, що Шу Ши Ва служив у монастирі Фучаншин (Fuchanshin), який знаходився у Фучжоу, і був відомий там за прізвиськом "священик 36-ї кімнати" та "таоїст Мон-Хун" (через те, що він постійно носив одяг таоїстського священика). Крім того, він відкрив власну школу бойових мистецтв, відносячи свій стиль до "напівжорсткого, напівм’якого" напряму. Він дуже добре знав усі 5 стилів кулачного бою і володів технікою "тигрячого кігтя"(?). Шу Ши Ва навчав декількох учнів, однак лише Уечі Канбун добре відомий у наш час.

Шу Ши Ва, окрім того, що був екстраординарним майстром бойових мистецтв, був ще й знавцем традиційної китайської медицини (він збирав цілющі трави та робив з них різноманітні еліксири). Він також цікавився каліграфією, малюванням і поезією. Його малюнки з тиграми були дуже популярними, такими ж, як і його каліграфічні плакати, які він виготовляв для крамниць.

У 1926 році Шу Ши Ва раптово захворів і незабаром помер у віці 52 років.Як з'ясувалося пізніше за документами провінції Фуцзянь, Майстер Шу Ши Ва помер за кілька днів від отриманих мечем поранень і втрати крові у двобої з додзьо ябурі (бійці, що кидали виклик різним майстрам).

--------------------------------------------------------

* Багато імперіалістичних держав того часу бажали встановити своє домінування над Китаєм. Це відбулося тоді, коли "Серединна імперія" відкрила свої кордони. У зв'язку з чим, Китай постраждав від декількох воєн. Перша англо-китайська війна (1840-1842) була ініційована Британією. Ця війна добре відома під назвою "опіумна війна". Після перемоги Англії Китай зобов’язався передати під контроль останньої Гонконг, аж до 1999 року. Друга і третя англо-китайські війни(1856-1860) були розпочаті декількома імперіалістичними державами. Обидві війни призвели до того, що лише Британія та Франція отримали виключні права на ведення торгівлі з Китаєм. Аналогічні умови отримали Російська імперія та США. У цій ситуації, коли іноземний вплив почав домінувати в Китаї, майстри бойових мистецтв організували таємну організацію "І-хо Туан", яка здійснювала підготовку селян та міської бідноти для протистояння іноземцям і династії Цин. Це повстання дуже добре відоме як "Повстання боксерів" (The Boxer's Rebel) (1898-1901). Вбивство німецького посла Фон Катлера було виправданням для спільної інтервенції Китаю, котру організували Британія, Німеччина, Російська імперія, Японія та США. Повстання, однак, було "потоплено у крові". Храм в Нансоя (споруджений 1768 року) був одним з притулків для втягнутих у діяльність таємної організації. Там знаходили сховок біженці з усього півдня та півночі Китаю.

--------------------------------------------------------

Переклад с сербського Афанасьєва Руслана.