Розробив і впровадив це в стиль син засновника школи - Уечі Каней. З 1948 до 1960 року він проаналізував багато технік Уечі-рю, виділив схожі елементи та розподілив їх у певні послідовності, які й стали формувати основний "движок" стилю.

Важливо розуміти, що Ходзьо Ундо виникло з ката, а не ката сформувалося на основі допоміжних вправ. Раніше роль допоміжних (базових) вправ виконували 3 основних ката: Сантін, Сейсан, Сансейрю. І відпрацьовувалося за елементами.

Першим ката освоювалося Сантін. Спочатку вивчали загальний малюнок ката, без акценту на нюанси. Що довше практикував учень, то глибше наставник розкривав нюанси технік і принципів. Причина не в таємницях і секретах. Усе набагато простіше. Кожен учень мав свою структуру, тому учням давалися різні принципи. Один був працьовитий, інший тямущий, а третій і трудився, і тренувався багато. Принцип навчання був схожий на китайський. Тіло формувалося на основі техніки, поступово набуваючи структури. Змінювалася якість м'язів і сухожиль і на основі цього і формувався підхід до навчання. Однак, з часом кількість учнів у додзьо зростала і потрібно було систематизувати техніку, щоб якісно донести кожен нюанс до учня - так з'явилися "допоміжні вправи" Ходзьо Ундо.

Disquus